Зубр – найбільша наземна тварина Європи. Дорослий самець важить до тонни, а в холці сягає майже двох метрів. Проте ця велетенська тварина, яка колись бродила дрімучими лісами від Карпат до Полісся, у 1920-х роках зникла з України повністю. Те, що сьогодні ми можемо бачити зубрів у дикій природі – результат десятиліть кропіткої роботи лісівників, зоологів та природоохоронців.
Скільки зубрів в Україні сьогодні?
За даними Міністерства довкілля та природних ресурсів України, загальна чисельність зубрів у країні становить близько 400–425 особин. Деякі джерела на основі зимових обліків 2025 року наводять цифру близько 580 особин, проте офіційні дані Міндовкілля фіксують порядку 400 тварин у семи основних осередках.
Для порівняння: у всьому світі зараз живе понад 10 500 зубрів, і Україна входить до десятки країн із найбільшими популяціями цього виду.
Загальна динаміка – позитивна. У 1965 році, коли зубрів тільки-но почали повертати в українські ліси, їх кількість була мізерною. До 1988 року популяція виросла до 440 особин. Потім – спад через браконьєрство та загальний занепад охорони природи в 1990-х. Сьогодні дві з семи регіональних субпопуляцій нараховують більше ніж 120 голів кожна, що вважається ознакою стабільного, самодостатнього стада.
Де живе зубр в Україні зараз: сім осередків
Зубри в Україні зосереджені у семи регіонах. Це не хаотичне розселення – кожен осередок сформувався завдяки цілеспрямованому завезенню тварин із Білорусі, Литви та Польщі починаючи з 1965 року.
| Регіон | Місце проживання | Приблизна чисельність |
| Львівська область | Мале Полісся, Бродівське лісництво (Лопатинська субпопуляція); Сколівські Бескиди | 176 особин (найбільше в Україні), з них ~129 у Лопатині, ~45 у Сколівських Бескидах |
| Вінницька область | Хмільницький район (угіддя філії «Центральний лісовий офіс») | 132 особини |
| Сумська область | Конотопський район | ~65 особин |
| Чернівецька область | Сторожинецький та Берегометський ліси; НПП «Вижницький» | ~50 особин |
| Волинська область | Цуманська пуща, мисливське господарство «Стир» | ~30 особин |
| Київська область | НПП «Залісся» | ~14–18 особин |
| Івано-Франківська область | Карпати та прилеглі угіддя | ~20 особин |
Лідер за чисельністю – Львівщина. Станом на 1 січня 2025 року тут зафіксовано 176 зубрів – більше, ніж будь-де в Україні. Лопатинська субпопуляція (129 особин) вільно живе в лісах Малого Полісся в Бродівському лісництві. Це густий мішаний ліс із галявинами та болітцями – ідеальне середовище для зубрів.
Вінниччина – рекордсмен за темпом росту. Хмільницьке угруповання нараховує 132 тварини, і саме звідси зубрів переселяють до інших регіонів, де чисельність менша. У 2025 році із Вінниччини вивезли 34 особини до Чернівецької, Львівської, Волинської та Івано-Франківської областей.
Сумщина – давній і стабільний осередок. Перших зубрів завезли сюди у 1985 році з Біловезької пущі: три самці та одинадцять самок. Сьогодні в конотопських лісах мешкає близько 65 особин.
Де зубр почувається добре: що потрібно цій тварині
Зубри – не гірські тварини й не степові. Вони лісові велетні, яким потрібне поєднання кількох умов одночасно.
По-перше, великий зімкнений ліс. Зубри не переносять роздробленого ландшафту з дорогами та полями, що ріжуть їхні маршрути. Мінімальна площа придатних угідь для самодостатньої популяції – тисячі гектарів.
По-друге, галявини та вирубки. Незважаючи на те що зубри живуть у лісі, харчуються вони переважно на відкритих місцях. За добу доросла тварина поїдає 40–60 кг рослинності: трава, листя, кора, молоді пагони. Їм також потрібно до 50 літрів води на день, тому болота та струмки – неодмінна частина хорошого зубрячого угіддя.
По-третє, мінімум людського тиску. Зубри не агресивні й уникають контакту з людьми, але браконьєрство та безпечні стада – речі несумісні.
Зубри живуть стадами по 3–20 особин. Цікавий момент: очолює стадо, як правило, досвідчена самка, а не великий самець. Самці або тримаються осторонь, або утворюють свої невеликі парубоцькі групи.
Як зубри зникли й повернулись: коротка історія
Ще в середньовіччі зубри водилися по всій Україні – від Волині до Слобожанщини. Полювати на них мали право лише шляхта та королі. Але вирубка лісів і безконтрольне полювання зробили своє: до кінця XVIII століття ареал суттєво скоротився, а в 1920-х роках останніх диких зубрів в Україні вбили.
Урятувало вид лише те, що кілька десятків тварин на той час утримувалися в зоопарках та приватних парках Європи. Саме з цього «генетичного банку» починалось відновлення. У 1923 році Польща та Німеччина започаткували першу міжнародну програму порятунку зубра.
В Україну зубрів почали повертати з 1965 року. Тварин завозили з Біловезької пущі, з Литви, з Польщі. Поступово в різних областях сформувалися невеликі субпопуляції. До 1988 року їх налічувалося близько 440 особин у дев’яти областях.
Потім прийшли 1990-ті – із занепадом лісової охорони та спалахом браконьєрства. За деякими оцінками, щорічно від рук браконьєрів гинуло до 30 зубрів, тоді як до дорослого віку доживали лише 20 новонароджених. Популяція просіла.
У 2022 році до браконьєрства додалась ще одна трагедія – війна. НПП «Залісся» на Київщині перебував під російською окупацією з кінця лютого до кінця березня 2022 року. За оцінками природоохоронців зі стада у 21–26 зубрів вижили лише 14. Тварини гинули на мінах, зазнавали стресу, розбігалися. Після деокупації природоохоронці відновлюють популяцію парку, зокрема у 2025 році туди переселили двох самців із Вінниччини.
Головні загрози для зубрів в Україні
Браконьєрство залишається основною проблемою. Зубр – великий, повільний і не боїться людей, що робить його легкою мішенню. Попри те, що тварина занесена до Червоної книги України, випадки незаконного полювання фіксуються щороку.
Фрагментація лісів. Дороги, сільськогосподарські угіддя та забудова розрізають лісові масиви. Зубри не перетинають відкриті простори охоче, тому популяції в різних регіонах виявляються ізольованими одна від одної. Це небезпечно з генетичної точки зору.
Юридичні прогалини. Як влучно описав зоолог Віталій Смаголь, зубри нерідко «стоять на балансі нацпарку, але живуть на землях лісгоспу». Лісгосп не відповідає за червонокнижний вид, нацпарк не контролює свою територію – і тварини опиняються в зоні безвідповідальності.
Наслідки війни. Мінування лісів, пожежі, стрес від вибухів – усе це напряму впливає на популяції. Відновлення «Залісся» може зайняти роки.
Перспективи: чи є надія
Попри всі труднощі, ситуація не безнадійна. Три найбільші субпопуляції в Україні – на Львівщині, Вінниччині та Сумщині – демонструють стабільне зростання. Програми переселення дозволяють «підживлювати» нечисельні осередки й підтримувати генетичну різноманітність.
У 2022 році Міндовкілля затвердило окремий «План дій зі збереження зубра в Україні», розроблений разом із вченими НАН та екологічними організаціями. GPS-моніторинг, поповнення кормових полів, посилений контроль за браконьєрством – ці заходи поступово дають результат.
Цільовий показник для стійкої популяції – 1 000 особин. Зараз їх у два з лишком рази менше. Але ще сто років тому зубрів в Україні не було взагалі. Те, що вони повернулись – вже маленьке диво. Те, що їх стає більше – привід для обережного оптимізму.
