Кенгуру — справжні зірки австралійської фауни. Ці унікальні тварини з кишенями на животі дивують та тішать водночас. Але що цікавого можна дізнатися про них ще? Спеціально для вас ми зібрали цікаві факти про кенгуру, щоб розкрити усі секрети цих цікавих тварин. Тож не гаймо часу та скоріше вирушаймо у подорож цікавими фактами, які розкриють цю тварину з неочікуваного боку!
Цікаві факти про кенгуру
1. Кенгуру — це сумчасті ссавці, які мешкають переважно в Австралії, а також на кількох сусідніх островах. Вони чудово пристосовані до життя в посушливих районах, саванах і навіть лісах.
2. В Австралії цих тварин більше, ніж людей. На кожного австралійця припадає приблизно по 2 кенгуру, адже їх загальна кількість у дикій природі перевищує 50 млн особин. Це чи не єдина країна, де дика тварина переважає кількість населення.
3. Ця тварина унікальна тим що вміє стрибати до 12 метрів у довжину за один стрибок. Окрім того, у висоту кенгуру може стрибати до трьох метрів.
4. Окрім того, ці тварини є дуже швидкими. Вони можуть пересуватися зі швидкістю до 65 км/год, що дозволяє їх швидко втікати від хижаків у разі небезпеки та долати великі відстані за короткий час.
5. Кенгуру — символ Австралії. Ця тварина зображена на гербі, грошах і логотипах багатьох компаній та стала невіднятною частиною національного іміджу.
6. Вони є єдиними великими ссавцями, що пересуваються за допомогою стрибків, замість типової ходи. Їхні задні лапи добре розвинені та дозволяють виконувати потужні стрибки.
7. Через свою будову тіла кенгуру не можуть рухатися назад. Саме тому їх зображено на гербі Австралії, адже вони символізують прогрес та рух тільки вперед.
8. Хвіст для кенгуру слугує третьою ногою. Він допомагає утримувати рівновагу під час стрибків, а ще використовується як опора, коли тварина пересувається повільно.
9. Існує майже 67 видів кенгуру — від гігантських рудих до маленьких валлабі, які не більші за кішку. Усі вони належать до родини кенгурових, але різняться розмірами, поведінкою й середовищем проживання.
10. Дорослий рудий кенгуру може сягати 2 м у висоту і важити понад 90 кг, тоді як розміри валлабі коливаються від 40 до 100 см їхня вага здебільшого не перевищує 12 кг.
11. Ці сумчасті стрибуни — травоїдні тварини. Вони харчуються переважно травою, листям і молодими пагонами, а їхній шлунок трохи схожий на коров’ячий: їжу перетравлюють поступово.
12. Новонароджені кенгуренята мають розмір всього 2-3 сантиметри та важать декілька грамів. Вони народжуються майже без шерсті та сліпі.
13. Малюки кенгуру проводять у сумці матері приблизно 6 місяців, після чого починають вилазити та знайомитися із навколишнім світом. Остаточно покидають материну сумку малюки після 7 місяців.
14. Кенгуру вміють тимчасово зупиняти вагітність. Це явище зветься ембріональна діапауза. Самка відкладає розвиток нового малюка, поки старший не залишить сумку.
15. Ці тварини живуть зграями, які називаються «мобами». У зграях може бути від 10 особин до кількох десятків. У таких групах легше захищатися від хижаків і шукати їжу на великих просторах австралійських рівнин.
16. Хоча передні лапи у кенгуру не так добре розвинені, як задні, ці тварини часто використовують їх у боях. Вони можуть бити ними суперника, хапати та штовхати.
17. Під час бійки, ці сумчасті спираються на свій хвіст, який слугує як опора. Завдяки цьому, тварина може потужно вдарити суперника задніми лапами.
18. Самці кенгуру мають м’язисті торси. Під час шлюбного сезону вони напружують груди, щоби вразити самку або налякати суперника.
19. Зазвичай ці тварини сплять лежачи на боці або напівсидячи спершись на хвіст. Вони вміють розслаблятися — особливо під тінню дерев у гарячу пору.
20. У пошуках їжі кенгуру можуть долати понад 25 км на день. І все це — стрибаючи!
21. Кенгуру дуже добрі плавці. Якщо потрібно, вони без проблем перетинають річки — гребуть передніми лапами, а задні витягують назад.
22. У дикій природі тривалість життя кенгуру здебільшого складає 10–12 років. У неволі, де їхньому життю не загрожують хижаки, вони доживають до 20 років.
23. Їхнє м’ясо вважається дієтичним. В Австралії з нього готують ковбаски, стейки та інші страви — хоч це й викликає суперечки серед зоозахисників.
24. У кенгуру дуже хороший зір та слух. Їхні великі вуха обертаються незалежно одне від одного — наче маленькі радіолокатори.
25. Уряд Австралії регулює їх популяцію, адже занадто велика кількість може негативно впливати на фермерські пасовища.
26. Кенгуру спілкуються між собою за допомогою звуків, поз та дотиків. Вони можуть клацати язиком, гарчати або навіть стукати ногами об землю.
27. Кігті на задніх лапах цих тварин гострі та небезпечні. Їх удари можуть бути смертельними для ворога.
