Комета Галлея наближається до Сонця в середньому раз на 76 років, і люди спостерігають її появу вже понад 2200 років – з 240 року до нашої ери. Це єдина короткоперіодична комета, яку можна побачити неозброєним оком, а в 1986 році вона стала першою кометою, до якої відправили одразу п’ять космічних апаратів. Її поява супроводжувала знамениті події історії – від битви при Гастінгсі до смерті Марка Твена, тож фактів про неї назбиралося чимало.
Цікаві факти про комету Галлея
1. Офіційне позначення комети Галлея – 1P/Halley. Літера «P» означає «періодична», а одиниця вказує на те, що саме цю комету першою офіційно визнали такою, яка регулярно повертається до Сонця.
2. Комету Галлея назвали на честь англійського астронома Едмунда Галлея, хоча сам він її не відкрив, адже її бачили за тисячі років до нього. Його заслуга в тому, що він першим довів: яскраві комети 1531, 1607 і 1682 років – це один і той самий об’єкт.
3. Едмунд Галлей розрахував орбіту комети за законами Ньютона і 1705 року передбачив, що вона повернеться приблизно 1758 року. Сам він до цього не дожив, адже помер у 1742 році, а комету Галлея вперше після його прогнозу побачив німецький астроном-аматор Йоганн Палич на Різдво у 1758 році.
4. Едмунд Галлей за власний кошт профінансував видання «Начала» Ісаака Ньютона – праці із законами руху планет, без якої не зміг би розрахувати орбіту комети, названої згодом його ім’ям.
5. Комета Галлея повертається до внутрішньої частини Сонячної системи в середньому кожні 76 років, хоча через гравітаційний вплив Юпітера і Сатурна цей період коливається від 74 до 79 років.
6. Комета Галлея – єдина короткоперіодична комета, яку можна побачити неозброєним оком, причому за особливо довге життя людина здатна застати її двічі.
7. Найдавніша достовірна писемна згадка про комету Галлея зафіксована в китайських хроніках 240 року до нашої ери. Деякі дослідники припускають, що її спостерігали ще 467 року до нашої ери в Греції та Китаї.
8. За появами комети Галлея стежили не лише в Китаї – її фіксували й вавилонські астрономи, та залишили записи про це на глиняних табличках.
9. У 1066 році комету Галлея вишили на знаменитому гобелені з Байє, що зображує підкорення Англії Вільгельмом Завойовником. Тогочасні спостерігачі сприйняли її появу як лихе знамення для короля Гарольда, і невдовзі він справді програв битву при Гастінгсі.
10. Письменник Марк Твен народився 1835 року невдовзі після проходження комети Галлея і за рік до смерті пожартував, що прийшов у світ разом із нею і піде разом із нею. Твен помер 21 квітня 1910 року – за добу після того, як комета Галлея пройшла найближчу до Сонця точку своєї орбіти.
11. У травні 1910 року Земля пройшла крізь хвіст комети Галлея, а в спектрі хвоста виявили отруйний газ ціаноген. Це спричинило паніку – дехто купував протигази й так звані «таблетки від комети», хоча реальної загрози не було.
12. 1986 рік став переломним для вивчення комети Галлея – до неї одночасно вирушили п’ять космічних апаратів із СРСР, Європи та Японії, які отримали неофіційну назву «армада Галлея».
13. Європейський зонд «Джотто» наблизився до ядра комети Галлея на рекордну відстань лише 596 кілометрів і вперше в історії передав детальні знімки ядра комети зблизька.
14. Зонд «Джотто» назвали на честь італійського художника Джотто ді Бондоне, який бачив комету Галлея 1301 року і зобразив її як Віфлеємську зірку на фресці «Поклоніння волхвів».
15. Знімки «Джотто» показали, що ядро комети Галлея видовжене й нагадує велику картоплину чи арахіс – близько 16 кілометрів завдовжки і 8 кілометрів завширшки.
16. Ядро комети Галлея – один із найтемніших об’єктів Сонячної системи: воно відбиває лише близько 3–4% сонячного світла, тобто темніше за звичайне вугілля.
17. Ядро комети Галлея складається з водяного льоду, замерзлих вуглекислого газу, метану та аміаку, перемішаних із кам’янистим пилом. Через таку будову комети образно називають «брудними сніжками».
18. Хвіст комети Галлея завжди спрямований у бік від Сонця, а не назад за напрямком руху, і може розтягуватися на десятки мільйонів кілометрів.
19. З кожним наближенням до Сонця комета Галлея втрачає від 1 до 3 метрів поверхневого шару льоду й пилу, викидаючи в космос мільйони тонн речовини. Через це вчені вважають, що за десятки тисяч років комета або повністю розпадеться, або перетвориться на темний мертвий астероїд.
20. На відміну від більшості планет Сонячної системи, комета Галлея рухається орбітою у зворотному, ретроградному напрямку.
21. Орбіта комети Галлея дуже витягнута: у найближчій до Сонця точці вона підлітає ближче, ніж Венера, а у найдальшій – залітає за орбіту Нептуна, приблизно на 35 астрономічних одиниць від Сонця.
22. Пилинки, які комета Галлея розсіює вздовж своєї орбіти, щороку створюють два метеорні потоки – Ета-Аквариди у травні та Оріоніди у жовтні. Коли восени чи навесні небо прошивають «падаючі зорі», найімовірніше, це крихти саме цієї комети.
23. Востаннє комету Галлея було видно із Землі 1986 року, хоча те зближення вважається одним із найневигідніших за останні дві тисячі років через невдале взаємне розташування Землі й комети.
24. Наступного разу комета Галлея повернеться у внутрішню частину Сонячної системи в середині 2061 року, і, за прогнозами астрономів, тоді її буде видно значно яскравіше й зручніше, ніж 1986-го.
25. За історію людства комету Галлея, найімовірніше, спостерігали щонайменше 30 разів за понад 2200 років. Вона й досі залишається найвідомішою та найдослідженішою короткоперіодичною кометою Сонячної системи.
Поширені запитання про комету Галлея
Комета Галлея повернеться у внутрішню частину Сонячної системи в середині 2061 року. За прогнозами, умови для спостереження тоді будуть значно кращими, ніж під час візиту 1986 року.
Едмунд Галлей не був першим, хто побачив цю комету, але саме він довів, що спостереження 1531, 1607 і 1682 років стосуються одного об’єкта, і передбачив дату її повернення.
Найближчим часом комета Галлея не загрожує зіткненням із Землею. Планета лише щороку проходить крізь смугу пилу, залишену кометою на орбіті, що спричиняє метеорні потоки Ета-Аквариди та Оріоніди.
Ядро комети Галлея – це суміш водяного льоду, замерзлих газів і кам’янистого пилу, тому такі об’єкти й називають «брудними сніжками».
Так, це один із небагатьох періодичних об’єктів, помітних без телескопа під час наближення до Сонця. Зараз комета Галлея перебуває у віддаленій частині своєї орбіти й невидима без потужної оптики – до наступного наближення 2061 року.
