Олег Ольжич — одна з найяскравіших постатей української історії XX століття. Поет, археолог, політичний діяч — людина, яка зуміла об’єднати науку, мистецтво і боротьбу за незалежність України у своєму житті. Давайте розглянемо цікаві факти про Олега Ольжича, щоб краще дізнатися про життя цієї видатної людини.
Олег Ольжич: цікаві факти
1. Олег Ольжич народився 21 липня 1907 року у Житомирі. Олег був сином відомого українського поета Олександра Олеся, і саме творчість батька вплинула на формування світогляду маленького Олега.
2. Справжнє ім’я Олега Ольжича — Олег Олександрович Кандиба. Псевдонім “Ольжич” Олег взяв на честь князя Олега та на знак своєї відданості українській ідентичності.
3. Маленький Олег був дуже обдарованою дитиною: у три роки він уже умів читати, а в п’ять він самостійно написав п’єсу на три дії про козаків. Крім того, мав хист до малювання та грав на піаніно і скрипці.
4. У 1923 році, Олег з матір’ю емігрував до свого батька у Чехословаччину, де той з 1919 року займав посаду аташе з питань культури УНР. Саме тут майбутній поет закінчив свою середню освіту.
5. У 1929 році Олег закінчив Карлів університет у Празі та вступив до Організації українських націоналістів (ОУН), де займався культурно-освітньою діяльністю. Згодом став заступником голови Проводу українських націоналістів.
6. У 1930 році (коли йому було 23 роки!) захистив докторську дисертацію на тему «Неолітична мальована кераміка Галичини», в якій розробив хронологічну та типологічну класифікацію трипільської кераміки.
7. Володів українською, російською, чеською, німецькою, латинською та французькою мовами.
8. Олег Ольжич працював на кафедрі археології Українського вільного університету, брав участь у наукових експедиціях у Західній Україні, Німеччині та на Балканах. Його наукові роботи публікувалися українською, німецькою та англійською мовами.
9. Попри свою політичну та наукову діяльність Ольжич був членом празької школи поетів. Його перша поетична збірка «Рінь» вийшла друком у 1935 році, а друга — «Вежі» — у 1940 році. Його поезія пройнята темами боротьби, жертовності та національної гідності.
10. У роки Другої світової війни переїхав до Києва, де організував підпільну мережу ОУН та став одним із фундаторів Української національної ради.
11. 2 серпня 1943 року одружився з Катериною Білецькою, донькою літературознавця Леоніда Білецького. 31 липня 1944 року, вже після смерті Ольжича, у них народився син, якого назвали на честь батька — Олег.
12. 25 травня 1944 року Олег Ольжич був заарештований гестапо у Львові за підпільну діяльність проти нацистського режиму. Після відмови співпраці з нацистами та жорстоких тортур загинув у ніч з 9 на 10 червня 1944 року в концтаборі Заксенгаузен.
13. Навіть у в’язниці він продовжував писати вірші, які залишилися недописаними.
14. За всю свою творчу кар’єру, окрім основного псевдоніма «Ольжич», використовував також інші: О. Лелека, М. Запоточний, Д. Кардаш, К. Костянтин.
15. Після смерті поета вийшли збірки «Підзамче» (1946), «Поезії» (1956) та «Величність» (1969), які зібрали його найкращі твори.
16. У 2017 році в Житомирі було відкрито пам’ятник Олегу Ольжичу, який став символом його внеску в українську культуру та боротьбу за незалежність. Також його ім’ям названо вулиці в багатьох українських містах.
