Озеро Тітікака лежить на висоті 3812 метрів над рівнем моря – це найвище озеро у світі, яким досі регулярно ходять великі пасажирські та вантажні судна. Розташоване на кордоні Перу та Болівії, воно є не просто величезною водоймою серед Анд, а колискою цілої низки давніх цивілізацій, домівкою плавучих островів і велетенських жаб, про яких ходять легенди.
Цікаві факти про озеро Тітікака
1. Озеро Тітікака розташоване на плато Альтіплано в Андах, на кордоні Перу та Болівії, на висоті 3812 метрів над рівнем моря. Через таку висоту повітря тут розріджене і навіть досвідчені мандрівники перші дні відчувають брак кисню.
2. Площа Тітікаки перевищує 8300 квадратних кілометрів. Серед водойм Південної Америки за площею озеро поступається лише солонуватому Маракайбо у Венесуелі, а от за обсягом прісної води Тітікака – найбільша водойма континенту.
3. Тітікака простягається приблизно на 190 кілометрів у довжину і до 80 кілометрів у ширину. З човна посеред озера протилежний берег часто взагалі не видно, тож Тітікака справляє враження справжнього моря, а не гірського озера.
4. Максимальна глибина озера Тітікака сягає близько 284 метрів. На такій глибині вода холодна цілий рік, а тиск помітно відрізняється від того, що біля берега.
5. Тітікака фактично складається з двох водойм – великого басейну Чукіто (Лаго-Гранде) і меншого Уіньяймарка (Лаго-Пекеньйо). З’єднує їх вузька протока Тікіна завширшки лише 800 метрів, через яку сьогодні щодня переправляють машини на поромах.
6. У Тітікаку впадає близько 25 гірських річок, найбільша з яких – Раміс, а витікає з озера лише одна – Десагуадеро. Ця річка несе воду далі, у безстічне озеро Поопо, тож вода з Тітікаки практично не потрапляє до океану, а здебільшого випаровується.
7. Вода в Тітікаці ледь солонувата – близько 1 проміле солей. Цього замало, щоб вважати озеро солоним, тому офіційно Тітікака – прісноводна водойма, хоча на смак вода в ній трохи відрізняється від звичайної гірської річки.
8. На схилах гір навколо Тітікаки геологи знаходили скам’янілі рештки морських молюсків і риб. Це слід того, що десятки мільйонів років тому весь цей регіон був дном давнього океану. Сама западина сучасної Тітікаки утворилася значно пізніше, лише кілька мільйонів років тому, унаслідок руху тектонічних плит.
9. Назва “Тітікака” походить зі слів мов кечуа та аймара і зазвичай перекладається як “кам’яна пума” або “сіра пума”. Якщо подивитися на обриси озера на карті, дійсно можна впізнати силует великого кота.
10. За легендою інків, саме з вод Тітікаки на священну скелю острова Сонця вийшли перший правитель Манко Капак і його дружина Мама Окльо, щоб заснувати місто Куско та започаткувати державу інків. Тому для кечуа й аймара Тітікака донині вважається священним місцем.
11. Острів Сонця – найвідоміший з островів Тітікаки. За віруваннями інків, саме там народилося сонце, а на самому острові й сьогодні збереглися руїни храмів і терас часів інків.
12. На ознрі Тітікака налічують 41 природний острів, і частина з них досі населена. Люди на цих островах переважно виживають за допомогою традиційної риболовлі і землеробства на терасах.
13. Крім природних островів, на Тітікаці є від 60 до 100 штучних плавучих островів народу урос. Кожен такий острів зроблений із товстого шару очерету тотора і витримує вагу цілого поселення з хатинами.
14. Нижні шари очерету на плавучих островах Тітікаки постійно гниють у воді, тому уроси щороку докладають зверху нові шари. За переказами, така конструкція колись давала змогу мешканцям Тітікаки в разі небезпеки просто відплисти на своєму острові подалі від ворожих племен.
15. Очерет тотора, що росте на мілководді Тітікаки, – головний ресурс для місцевих народів. З нього роблять не лише плавучі острови, а й човни, дахи хатин, а білу серцевину молодих стебел навіть їдять.
16. У 1970 році майстри-човнярі аймара з берегів Тітікаки збудували очеретяний човен “Ра II” для норвезького мандрівника Тура Хеєрдала. На цьому човні команда успішно перетнула Атлантичний океан за 57 днів, довівши, що давні очеретяні судна теоретично могли долати океани.
17. У 1969 році команда французького дослідника Жака-Іва Кусто досліджувала дно Тітікаки в пошуках золота інків. Замість скарбів вони натрапили на велетенських жаб, зображення яких згодом облетіли увесь світ.
18. Тітікакська жаба – найбільша повністю водна жаба у світі, її вага може сягати кілограма. Завдяки складкам шкіри, що діють як зябра, ця жаба здатна тижнями не підійматися на поверхню Тітікаки за киснем.
19. Через забруднення води й надмірний вилов тітікакська жаба нині перебуває під загрозою зникнення, хоча ще півстоліття тому, за оцінками Кусто, в озері Тітікака мешкали сотні мільйонів цих земноводних.
20. На Тітікаці та довкола неї орнітологи нарахували понад 60 видів водоплавних птахів – фламінго, чаплі, чайки та поганки. Через таке багатство птахів озеро визнане важливою орнітологічною територією.
21. Серед птахів Тітікаки є унікальний вид – тітікакська нелітаюча поганка, яка більше ніде у світі не трапляється. Цей птах, як і місцева жаба, перебуває під загрозою зникнення.
22. У водах Тітікаки живуть кілька десятків видів дрібних риб роду орестія, і більшість із них – ендеміки, тобто не зустрічаються більше ніде на планеті. Науковці навіть порівнюють таке різноманіття видів в одному озері з цихлідами африканських великих озер.
23. На дні Тітікаки, на глибині близько 30 метрів, дослідники виявили кам’яну терасу, стіну завдовжки понад кілометр і руїни давнього храму. За оцінками, їхній вік перевищує тисячу років, а місцеві легенди пов’язують ці підводні споруди зі стародавнім затопленим містом.
Поширені запитання про озеро Тітікака
Тітікака лежить в Андах, на плато Альтіплано, на кордоні Перу та Болівії, на висоті 3812 метрів над рівнем моря.
Найвідоміша тварина Тітікаки – велетенська тітікакська жаба, найбільша повністю водна жаба у світі, яка дихає через складки шкіри просто під водою.
Уроси – корінний народ, що живе на десятках штучних островів із очерету тотора посеред Тітікаки.
