Цікаві факти про Александрійську бібліотеку

Александрійська бібліотека – це, мабуть, найзагадковіша установа в історії людської цивілізації. Вона стала символом прагнення зібрати всі знання світу в одному місці, і до сьогодні навколо неї крутиться безліч міфів, легенд і справжніх наукових відкриттів. Ми підготували кілька цікавих фактів, які допоможуть скласти повну картину про це унікальне місце.

Цікаві факти Александрійську бібліотеку

1. Бібліотеку заснували близько 295–285 років до нашої ери за наказом Птолемея I Сотера, а її розквіт припав на правління його сина Птолемея II Філадельфа.

2. Ідея створення бібліотеки в Александрії належала Деметрію Фалерському – афінському філософу і учню Арістотеля, який переконав царя зібрати в Александрії всі книги світу.

3. Александрійська бібліотека була частиною більшого науково-культурного комплексу під назвою Мусейон. Це був своєрідний прообраз сучасного університету, де жили, їли і працювали вчені за рахунок державної казни. Мусейон мав спільні обідні зали, сади для прогулянок та лекційні зали. Такі умови на той час були просто казкові.

4. За різними оцінками, фонди Александрійської бібліотеки налічували від 400 тисяч до 700 тисяч сувоїв папірусу. Одна «книга» в той час могла займати кілька сувоїв, тому реальна кількість творів була меншою, але все одно колосальною для античного світу.

5. Птолемеї буквально полювали за рукописами: кожен корабель, що заходив до Александрійського порту, зобов’язаний був здати всі наявні на борту книги для копіювання. Оригінали залишали в бібліотеці, а власникам повертали копії.

6. Птолемей III Евергет позичив у афінян оригінальні рукописи трагедій Есхіла, Софокла й Евріпіда, заставивши 15 талантів срібла. Але замість того щоб повернути оригінали, він залишив їх собі, а афінянам надіслав копії – і свідомо пожертвував заставою, бо рукописи коштували дорожче.

7. Першим відомим керівником бібліотеки був Зенодот Ефеський, видатний філолог, який зробив першу критичну редакцію творів Гомера. Саме він започаткував нові принципи каталогізації та впорядкування текстів, які стали основою бібліотечної справи.

8. Ератосфен Кіренський, який очолював Александрійську бібліотеку близько 245–204 років до н.е., вперше в історії досить точно обрахував окружність Землі. Він отримав результат близько 39–40 тисяч кілометрів, що дуже близько до сучасного значення 40 075 км.

9. З бібліотекою та Мусейоном були пов’язані такі видатні вчені, як Евклід, Ератосфен, Гіппарх і Герон Александрійський. Евклід саме тут написав свої «Начала» – підручник з геометрії, яким людство користувалося майже 2000 років.

10. Александрійська бібліотека складалася з двох філій: головна, розташована в царському кварталі Брухейон, і менша – «дочірня», при храмі Сераписа, яку називали Серапейон. Остання пережила головну і діяла ще кілька сотень років.

11. Міф про те, що Юлій Цезар спалив бібліотеку у 48 році до н.е. – значне перебільшення. Під час пожежі в александрійському порту, яку спричинили його солдати, міг згоріти склад із книгами, призначеними для відправки, але не сама бібліотека. Страбон і Пліній Старший, які відвідали Александрію вже після Цезаря, про знищення бібліотеки не згадують.

12. За повідомленнями античних авторів, Марк Антоній подарував Клеопатрі близько 200 тисяч сувоїв із Пергамської бібліотеки – другої за величиною в античному світі – на відшкодування можливих втрат від пожежі Цезаря. Це свідчить, що бібліотека продовжувала функціонувати і потребувала поповнення фондів.

13. Ще один популярний міф – про знищення Александрійської бібліотеки арабським полководцем Амром ібн аль-Асом у 642 році, коли той нібито сказав: «Якщо в цих книгах написано те саме, що в Корані, вони зайві; якщо інше – вони шкідливі». Цю історію записав лише в XII столітті Абуль-Фарадж, і більшість сучасних істориків вважають її пізньою вигадкою.

14. Насправді Александрійська бібліотека занепадала поступово, протягом кількох століть. Причинами були скорочення царського фінансування після того, як Єгипет став римською провінцією, пограбування під час заворушень у III столітті н.е. та загальний культурний занепад пізньої античності.

15. У 2002 році в Александрії відкрили Бібліотеку Александріна – сучасний культурний центр, збудований за підтримки ЮНЕСКО та єгипетського уряду. Він задуманий як символічне відродження стародавньої бібліотеки і нині зберігає мільйони книг та цифрових документів.

16. Каталог Александрійської бібліотеки, відомий як «Пінаки», уклав поет і бібліотекар Каллімах Кіренський. Це був перший у світі систематичний бібліографічний список – 120 сувоїв, у яких описувалися автори і твори, розподілені за жанрами. По суті, Каллімах винайшов бібліографію як науку.

17. Бібліотека збирала тексти не лише грецькою, а й єврейською, арамейською, єгипетською та іншими мовами. Саме тут було здійснено переклад Старого Завіту з давньоєврейської грецькою мовою.

18. В Александрійській бібліотеці працювали професійні переписувачі, редактори та перекладачі, що робило її не просто сховищем книг, а справжнім науковим центром.

19. Птолемеї прагнули зібрати у бібліотеці не лише грецькі книги, а й тексти з різних цивілізацій Середземномор’я та Близького Сходу.

20. Багато античних творів відомі лише за згадками, тому загибель Александрійської бібліотеки стала величезною втратою для науки та культури.

Поширені запитання про Александрійську бібліотеку